протичинний
[protɪt͡ʃɪnnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
(у філософії, логіці) Такий, що знаходиться в відношенні протилежності до причинного; що не має причинно-наслідкового зв’язку, не випливає як наслідок.
-
(у лінгвістиці, граматиці) Такий, що виражає протилежність причині або вказує на обставини, незважаючи на які відбувається дія (про протичинні сполучники, речення).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. протичинний, р. протичинного, д. протичинному, з. протичинного, о. протичинним, м. протичиннім