Древослів

Словник Української Мови

причинний

[prɪt͡ʃɪnnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Який виражає причину, причинність або вказує на причину чогось; що містить у собі причину, обумовлює щось.

  2. У мовознавстві: що стосується причинних відносин між діями, явищами або вказує на них (наприклад, причинний союз, причинний зв’язок).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. причинний, р. причинного, д. причинному, з. причинного, о. причинним, м. причиннім

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів