слідець

[slidɛt͡sʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Той, хто займається слідством, проводить розслідування; слідчий (у 1 значенні).

  2. У слов’янській міфології: злий дух, що, за народними повір’ями, переслідує людину, йде за нею слідом, приносить нещастя.

  3. Заст. Той, хто йде слідом за кимось; супутник, попутник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. слідець, р. слідця, д. слідцеві, з. слідця, о. слідцем, м. слідцеві, к. слідцю

Більше записів