славлення

Значення

1. Ритуальна дія, обряд або текст, що містять вихваляння, прославляння когось або чогось, часто у релігійному, церемоніальному або офіційному контексті.

2. У християнстві, зокрема в православній та греко-католицькій традиціях — церковний гімн, піснеспів або молитва на честь Ісуса Христа, Богородиці або святого, що є частиною богослужіння (наприклад, різдвяне славлення).

3. У народній обрядовості — обхід будинків із співом позацерковних духовних пісень (колядок, щедрівок) або виголошуванням вітальних текстів на Різдво, Новий рік (Щедрий вечір) та інші свята.

Правопис та відмінювання