славетний
[slɑʋɛtnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який має велику славу, широко відомий своїми досягненнями, заслугами; знаменитий, прославлений.
-
Який свідчить про славу, викликає почуття гордості; величний, блискучий (про події, історію тощо).
-
Вживається як складова частина власних назв населених пунктів, місцевостей, організацій (наприклад, місто Славетне).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. славетний, р. славетного, д. славетному, з. славетного, о. славетним, м. славетнім