1. Який набув широкої популярності, слави; відомий, знаменитий.
2. Який став предметом захоплення, визнання завдяки видатним якостям, заслугам або досягненням; оспіваний, звеличений.
Словник Української Мови
Буква
1. Який набув широкої популярності, слави; відомий, знаменитий.
2. Який став предметом захоплення, визнання завдяки видатним якостям, заслугам або досягненням; оспіваний, звеличений.
Приклад 1:
Хай буде день прославлений, Quand vous etes naquit,[16] Хай ніжність з сталлю сплавлені. Поллються у віки… — і т. ін.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Що таке прославлений у віках героїзм лицарів, і хрестоносців, і полководців, і Сусанінів, і Залізняків… Поезія! То прекрасна поезія.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”