сланце

[slɑnt͡sɛ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (геол.) Гірська порода, що легко розщеплюється на тонкі пластини або плитки через паралельне розташування мінеральних частинок; сланець.

  2. (власна назва, геогр.) Скорочена назва населеного пункту Сланцева Рудня в Житомирській області України.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сланц, р. сланца, д. сланцові, з. сланца, о. сланцом, м. сланці, к. сланце

Більше записів