сланкий

[slɑnkɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. (Про ґрунт, місцевість) Такий, що має слань — тонкий шар льоду на поверхні землі після відлиги або дощу в холодну пору року; покритий сланню, обледенілий.

  2. (Переносно) Схожий на слань; гладкий, слизький, ковзкий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сланкий, р. сланкого, д. сланкому, з. сланкого, о. сланким, м. сланкім

Більше записів