слань

[slɑnʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Власна назва геологічної формації, гірської породи або шару, що має сланцеву будову; застосовується переважно у складі термінів (наприклад, кристалічні слані, зелені слані).

  2. спеціальній літературі) Рідкісний синонім до загальновживаного “сланець” — шарувата або листувата гірська порода, що легко розколюється на тонкі пластини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. слань, р. слані, д. слані, з. слань, о. сланню, м. слані, к. слане

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘слань’ походить від праслов’янського кореня, пов’язаного з дієсловом ‘слати’ (стелити). Воно означає ‘настил’, ‘підлога’ або ‘шар’ (наприклад, снігу). Етимологічні джерела (Брюкнер, Фасмер) підтверджують зв’язок з іншими слов’янськими мовами. Також існує споріднене слово ‘сляка’, що означає ‘мокрий сніг’ або ‘сльота’.
Споріднені слова:слати, сляка, настил

Більше записів