Слабовитість — властивість за значенням прикметника “слабовітий”; стан, коли хтось або щось є слабовітним, тобто має слабке здоров’я, фізично недостатньо міцний або розвинений.
Слабовитість — недостатня міцність, стійкість, інтенсивність або виразність чого-небудь (наприклад, характеру, пам’яті, зору, світла).