слабовитість

[slɑboʋɪtistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Слабовитість — властивість за значенням прикметника “слабовітий”; стан, коли хтось або щось є слабовітним, тобто має слабке здоров’я, фізично недостатньо міцний або розвинений.

  2. Слабовитість — недостатня міцність, стійкість, інтенсивність або виразність чого-небудь (наприклад, характеру, пам’яті, зору, світла).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. слабовитість, р. слабовитості, д. слабовитості, з. слабовитість, о. слабовитістю, м. слабовитості, к. слабовитосте

Більше записів