1. (про систему, структуру тощо) Такий, що має непрямі, нещільні або нечисленні зв’язки між своїми компонентами, що дозволяє їм функціонувати з певною автономністю.
2. (про фізичні об’єкти) З’єднаний або скріплений один з одним недостатньо міцно, що може призводити до ненадійності конструкції.
3. (у програмуванні та інформатиці) Характеризує модулі або компоненти програмного забезпечення, між якими існує мінімальна залежність, що дозволяє змінювати або замінювати їх з невеликим впливом на інші частини системи.