слабкодухість

Слабкодухість — властивість за характером, що проявляється в браку внутрішньої сили, м’якості, нездатності до рішучих вчинків або протистояння труднощам; м’якодухість, безвільність.

Слабкодухість — стан психічної або духовної немічності, вразливості; недостатність сили духу.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |