п’ятаковий

1. Пов’язаний з українським радянським державним діячем, академіком Георгієм Петровичем П’ятаковим (1890–1937), який належав до його політичного оточення або був прихильником його поглядів (переважно в історичному контексті).

2. Стосовний до періоду керівництва Г. П. П’ятакова в галузі промисловості та фінансів УСРР у 1920-х роках, зокрема стосовно економічної політики (наприклад, “п’ятакова грошова реформа”).

Приклади вживання

Приклад 1:
Положила курку варену, три в’язки бубликiв, буханець, два книша та зверху п’ятаковий медяник та узяла материну калитку з грiшми, щоб старцям подати; а Василь тож з нею нiс у хустцi аж три десятки крашанок. Прийшли на гроби, аж панотець вже й там i збирається правити панахиду.
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: прикментик () |