скипидар

[skɪpɪdɑr] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Безбарвна або жовтувата рідина з різким специфічним запахом, що є сумішшю терпенових вуглеводнів; отримується перегонкою з живиці хвойних дерев (переважно сосни) або з деревної олії та застосовується як розчинник фарб, лакофарбових матеріалів, а також у медицині.

  2. Розмовна назва для бензину, гасу чи інших нафтопродуктів, що використовуються як паливо або розчинники.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скипидар, р. скипидару, д. скипидарові, з. скипидар, о. скипидаром, м. скипидарі, к. скипидаре

Походження слова (Етимологія)

Слово «скипидар» в українській мові, ймовірно, запозичене з польської. У польській мові існувало слово «spikanard» (лаванда), яке походить від латинського «spica nardi» (колос нарда). Латинське «spica» (колос) пов’язане зі словом «pinna» (крило, перо), що походить від праіндоєвропейського кореня *petna. Цей корінь також дав такі слова, як давньоверхньонімецьке «fedara» (перо), сучасне німецьке «Feder» (перо), давньоіндійське «patram» (крило, перо), грецьке «pteron» (крило), старослов’янське «перо» та українське «перо». Інша версія, що слово походить від перського «sipidar» (тополя), вважається непереконливою.
Споріднені слова:нард, перо, лаванда

Більше записів