скупник

[skupnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.

  2. Заст. або діал. Той, хто скуповує, збирає щось; збирач, колекціонер.

  3. Заст. або діал. Торговець, який займається скупкою (наприклад, сільськогосподарської продукції, сировини, старих речей тощо) для подальшого перепродажу; перекупник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скупник, р. скупника, д. скупникові, з. скупника, о. скупником, м. скупникові, к. скупнику

Більше записів