скупник-мануфактурист

[skupnɪk-mɑnufɑkturɪst] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Історичний термін для позначення підприємця (переважно XVIII–XIX ст.), який поєднував функції торгового посередника (скупника) та організатора промислового виробництва: скуповував у дрібних виробників-ремісників сировину або напівфабрикати, а потім передавав їх для обробки на власну мануфактуру або розподіляв між домашніми виробниками (надомниками), контролюючи кінцевий етап виготовлення та реалізацію товару.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скупник-мануфактурист, р. скупника-мануфактуриста, д. скупникові-мануфактуристові, з. скупника-мануфактуриста, о. скупником-мануфактуристом, м. скупникові-мануфактуристі, к. скупнику-мануфактуристе

Більше записів