Історичний термін для позначення підприємця (переважно XVIII–XIX ст.), який поєднував функції торгового посередника (скупника) та організатора промислового виробництва: скуповував у дрібних виробників-ремісників сировину або напівфабрикати, а потім передавав їх для обробки на власну мануфактуру або розподіляв між домашніми виробниками (надомниками), контролюючи кінцевий етап виготовлення та реалізацію товару.
скупник-мануфактурист
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |