Значення
-
(діяльність) Процес збирання, накопичення або концентрації чогось у великій кількості в одному місці або в одних руках; нагромадження.
-
(результат дії) Те, що скуплено; велика маса, група або кількість чогось, зібрана в одному місці; скупчення.
-
(економіка) Процес централізації капіталу, землі або інших ресурсів шляхом їх вилучення та об’єднання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скупляння, р. скупляння, д. скуплянню, з. скупляння, о. скуплянням, м. скуплянні, к. скупляння