Словник Української Мови
Буква
1. (про людину) Виявляти незадоволення, нудьгу, невдоволення, часто з примхливим або плаксивим виглядом; бурчати, скиглити.
2. (переносно, розм.) Видавати тонкий, нудний, набридливий звук (наприклад, про двері, гілки дерев тощо).