Словник Української Мови
Буква
1. Чоловік, який працює на морських судах у складі командного або рядового складу; плавець, мореплавець.
2. Військовослужбовець військово-морських сил, морської піхоти або інших родів військ флоту (у відмінності від сухопутних військ).
3. Розм. Той, хто добре переносить морську хворобу або хто добре почуває себе в морі під час плавання.
Приклад 1:
«ДА НЕ БУДЕТ БЬГСТВО ВАШЕ В ..» Поки лютує зима шалена, моряк не відв’язує, човнів, А чекає лагідної погоди, тихої весни. Чекайте і ви дня божого, коли святий дух Своїм вогнем усе розтопить.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Моряк не співає, а непокоїться й боїться, Коли лютують морські хвилі, Коли шалений Аустер1 розбурхує Адріатику І моряк губить кермо корабля. Наш розум ніколи не залишається пасивним; Він завжди любить чим-небудь займатися, Якщо не матиме хорошого заняття, Він звернеться до поганого.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”