Скудовченість — власна назва, що позначає філософсько-етичну концепцію або систему поглядів, приписувану українському філософу Григорію Сковороді; сукупність ідей, що характеризують його вчення про “спорідненість” (пізнання людиною своєї істинної природи та призначення), самопізнання, внутрішню свободу, моральний ідеал і критику зовнішньої, “несвоєї” науки.
Скудовченість — (у широкому вжитку) специфічний духовний світогляд, побудований на ідеях Г. С. Сковороди, що підкреслює цінність внутрішнього світу людини, прагнення до істини та моральної гармонії, часто протиставлений формалізму та матеріалізму.