скрипотіти

[skrɪpotitɪ] Дієслово

Буква:С

Значення

  1. Видобувати скрипучі, різкі, негучні звуки, часто повторювані, при терті або русі чогось недобре змащеного, від давнього дерева, снігу під ногами тощо.

  2. Переносно: говорити щось буркотливо, недоброзичливо, з образами або наріканням.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я скрипотію, ти скрипотієш, він скрипотіє, ми скрипотіємо, ви скрипотієте, вони скрипотіють

Більше записів