скрипотіння

[skrɪpotinnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “скрипотіти” — утворення скрипучого звуку, часто повторюваного або тривалого.

  2. Характерний скриплячий звук, що лунає від тертя або руху чого-небудь (наприклад, гілок, снігу під ногами, незмазаних механізмів).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скрипотіння, р. скрипотіння, д. скрипотінню, з. скрипотіння, о. скрипотінням, м. скрипотінні, к. скрипотіння

Більше записів