1. Який видає скрип, скрипить або здатен скрипіти.
2. Який нагадує за звуком скрип; різкий, неприємний, немелодійний (про голос, звук інструмента тощо).
3. Перен. Повільний, неповороткий, важкий у русі або дії; такий, що створює відчуття скрипу.
Словник Української
Буква
1. Який видає скрип, скрипить або здатен скрипіти.
2. Який нагадує за звуком скрип; різкий, неприємний, немелодійний (про голос, звук інструмента тощо).
3. Перен. Повільний, неповороткий, важкий у русі або дії; такий, що створює відчуття скрипу.