скручуваність

[skrut͡ʃuʋɑnistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

(у техніці, фізиці) Властивість матеріалу, деталі або конструкції піддаватися скручуванню (торсії); здатність протистояти або деформуватися під дією крутного моменту.
(у математиці, диференціальній геометрії) Міра відхилення просторової кривої від площини; одна з двох натуральних рівнянь кривої (поряд із кривиною), що характеризує інтенсивність повороту супроводжуючого тригранника навколо дотичної.
(у біології, медицині) Здатність органів, тканин (наприклад, кишківника) або судин до спіралеподібних рухів або переміщень.

Граматичні форми:

н. скручуваність, р. скручуваності, д. скручуваності, з. скручуваність, о. скручуваністю, м. скручуваності, к. скручуваносте