супроводжуючий

[suproʋodʒujut͡ʃɪj] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Той, хто супроводжує когось або щось, перебуває поряд для нагляду, допомоги або охорони.

  2. Такий, що одночасно з чимось іншим існує, відбувається або додається до чогось як невід’ємна частина.

  3. У логістиці та документообігу: документ, матеріальний об’єкт або особа, що формально супроводжує вантаж, партію товару, делегацію тощо, зазначені в основному перевізному або статутному документі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. супроводжуючий, р. супроводжуючого, д. супроводжуючому, з. супроводжуючого, о. супроводжуючим, м. супроводжуючім, к. супроводжуючий

Більше записів