скручення

[skrut͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Дія за значенням дієслова скручувати; надання чому-небудь вигляду скрутки, згортання, обертання навколо осі або себе самого.

  2. Стан за значенням дієслова скрутитися; результат такої дії, викривлення, звивиста форма, закручений вигляд чогось.

  3. У техніці та фізиці — деформація тіла (наприклад, валу, балки) внаслідок дії крутного моменту, коли його перерізи повертаються один відносно одного навколо поздовжньої осі.

  4. У медицині — патологічний стан, хворобливе обертання органу навколо його осі (наприклад, скручення яєчка, кишок), що призводить до перетискання судин і порушення кровопостачання.

  5. У ботаніці — спосіб розташування листя в бруньці, а також викривлення стебла рослини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скручення, р. скручення, д. скрученню, з. скручення, о. скрученням, м. скрученні, к. скручення

Більше записів