1. У християнській традиції — божественна, надприродна сила, що дарується віруючому для подолання гріха, спокус та життєвих труднощів; благодать, всесилля Боже.
2. У переносному значенні — внутрішня міцність духу, стійкість, незламність, здатність долати перешкоди; сила волі.