Значення
-
Різкий, скрипучій звук, що виникає від тертя або удару твердих предметів, частин механізмів тощо; скрегіт.
-
Переносно: різкі, неприємні на слух звуки мови, голосу, музики.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скрекотіння, р. скрекотіння, д. скрекотінню, з. скрекотіння, о. скрекотінням, м. скрекотінні, к. скрекотіння