Древослів

Словник Української Мови

проклят

[prokljɑt] Іменник

Буква:П

Значення

Зазначений, заклятий, підданий прокльонам; той, на кого накладено прокляття.
Ненависний, огидний, що викликає відразу; також уживається як лайливе слово.
(У значенні присудкового слова) Перебуває у стані нещастя, мук; нещасний, приречений.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. проклята, р. проклят, д. проклятам, з. проклят, о. проклятами, м. проклятах, к. проклята

Більше записів