1. Зазначений, заклятий, підданий прокльонам; той, на кого накладено прокляття.
2. Ненависний, огидний, що викликає відразу; також уживається як лайливе слово.
3. (У значенні присудкового слова) Перебуває у стані нещастя, мук; нещасний, приречений.
Словник Української Мови
Буква
1. Зазначений, заклятий, підданий прокльонам; той, на кого накладено прокляття.
2. Ненависний, огидний, що викликає відразу; також уживається як лайливе слово.
3. (У значенні присудкового слова) Перебуває у стані нещастя, мук; нещасний, приречений.
Приклад 1:
Проклят, проклят химородник, що заморочив вам голови! Отакі пісні слухали наші подорожні до самого Ніженя.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”
Приклад 2:
Пожер ты удку, о коей Мойсей: «Проклят ты во градѣ, проклят ты на селѣ…» Мучит душу твою страх смерти плотской? Увязла в ней удка, о коей Исаіа: «Беззаконный взволнуются и почити не возмогут».
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
О, проклят будь i день той, i та година, в яку я родився… i тричi проклята хвилина, що з Варкою мене звела!.. Входе Iван.
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”