скреготіння

[skrɛɦotinnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Різкий, неприємний звук, що виникає від тертя або зіткнення твердих предметів (найчастіше зубів, металу, скла).

  2. Переносно — про різкі, різкі, дратівливі звуки, що нагадують таке тертя (наприклад, скреготіння гальм, скреготіння пера по паперу).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скреготіння, р. скреготіння, д. скреготінню, з. скреготіння, о. скреготінням, м. скреготінні, к. скреготіння

Більше записів