1. (від дієслова “проклинати“) Давати клятву, заприсягатися, закликаючи на свою голову прокляття у разі порушення обіцянки або брехні; клястися.
2. (розм.) Вигукувати прокльони, лайку; сильно лаятися, сваритися.
Словник Української Мови
Буква
1. (від дієслова “проклинати“) Давати клятву, заприсягатися, закликаючи на свою голову прокляття у разі порушення обіцянки або брехні; клястися.
2. (розм.) Вигукувати прокльони, лайку; сильно лаятися, сваритися.
Відсутні