скрайній

[skrɑjnij] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Власна назва, що вживається в історичному контексті для позначення крайніх, найрадикальніших представників певної політичної течії або суспільної групи, зокрема козацької старшини (наприклад, у XVII–XVIII ст.).

  2. Термін, що позначає крайній, максимально послідовний і часто радикальний напрям, фланг або крило в політичній, ідеологічній чи релігійній течії (наприклад, скрайній націоналізм, скрайній консерватизм).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скрайній, р. скрайнього, д. скрайньому, з. скрайнього, о. скрайнім, м. скрайнім

Більше записів