Словник Української Мови
Буква
1. (від “прокладати“) Рідкісний варіант форми пасивного стану дієслова “прокладати”: бути проложеним, спорудженим (про шлях, колію, маршрут).
2. (від “прокластися”) Розм. Лягти, простягтися, зайняти лежаче положення (часто з відтінком значення відпочити або прилягти на короткий час).
Приклад 1:
Після прийняття кінцевого рішення щодо того, куди повинна була прокладатися дорога, римські будівельники приступали до вимірювання траси – і це завдання часто ставало серйозним випробуванням для примітивних інструментів, що були в їхньому розпорядженні. Дороги прокладали окремими прямолінійними ділянками, тому часто, в зв’язку з неточним вимірюванням величини ухилу, ці фрагменти з’єднувалися нерівно або відрізнялися за своїм рівнем.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”