скотинюка

1. (діал., зневажл.) Тварина, переважно велика рогата худоба; часто вживається як образливе порівняння щодо людини, що поводиться грубо, неотесано або нерозумно.

2. (власна назва, фам.) Прізвище українського походження, утворене від загального апелятива «скотинюка».

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |