скоцень

[skot͡sɛnʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (діал.) Те саме, що скотина — велика рогата худоба, а також загальна назва свійських ссавців, що використовуються людиною для господарських потреб.

  2. (перен., зневажл.) Про людину, яка відрізняється грубістю, примітивністю у вчинках або зовнішності; неотесана, некультурна людина.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скоцень, р. скоцня, д. скоцневі, з. скоцень, о. скоцнем, м. скоцневі, к. скоцню

Більше записів