проза

1. Один з двох основних родів художньої літератури (поряд із поезією), що відтворює дійсність в об’єктивно-описових формах, переважно в художній оповіді; твори цього роду, написані переважно без рими та чіткого ритму.

2. Перен. Повсякденне, буденне життя з його звичайними, практичними турботами; рутина, побут.

3. Заст. Мова у її звичайній формі, без ритмічно-мелодійної організації, властивої віршам.