Значення
-
(історичний термін) Назва стародавньої германської племінної групи, що мешкала на території сучасної Східної Німеччини та західної Польщі, відома з римських джерел (наприклад, у Тацита); часто ототожнюється з племенами, що входили до союзу лугіїв або вандалів.
-
(етнонім) Представник цього племені.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скорц, р. скорца, д. скорцові, з. скорц, о. скорцом, м. скорці, к. скорце