скоростріл

1. Рідкісна, швидкоплинна форма блискавки, що характеризується миттєвим спалахом без супровідного грому, яку спостерігають уночі на значній відстані від грозового фронту.

2. (заст., діал.) Швидкострільна зброя, автоматична або самозарядна гвинтівка, кулемет тощо.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |