Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* СКОР О МИНКА , и, ж. Пестл. до скор о мина . З черцями не їсть [ Левко ], а сам собі готує страву , що-небудь смачніше, а то й скороминку ( Коцюб ., III, 1956, 144).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скороминко, р. скороминка, д. скороминкові, з. скороминка, о. скороминком, м. скороминкові, к. скороминку