Значення
-
Виготовляти хутряні вироби, обробляти хутро, займатися скорняцтвом.
-
(у діалектах) Швидко бігти, мчати; поспішати.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скорня, р. скорняти, д. скорняті, з. скорня, о. скорням, м. скорняті, к. скорня
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘скорняти’ походить від праслов’янського кореня, пов’язаного зі здиранням шкіри або лущенням. Воно споріднене з такими словами, як ‘лупити’ та ‘шкіра’, і вказує на дію знімання зовнішнього покриву. Етимологія простежується через дослідження відомих мовознавців, зокрема Німчука, Черних, Фасмера та інших.