Значення
- (Лінгвістика) –
Сильно бити, вдаряти когось або щось, зазвичай зі звуковим ефектом (лускотом, тріском).
- (Техніка) –
Розколювати, розбивати щось тверде (наприклад, горіхи, яйця) для отримання вмісту.
- (Лінгвістика) –
Розмовне: дуже швидко бігти, їхати або інтенсивно щось робити.
- (Економіка) –
Розмовне, переносне: брати зависоку ціну, обдирати когось грошей.
- (Лінгвістика) –
Діалектне: знімати шкіру, кору, лушпиння; очищати від оболонки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я луплю, ти лупиш, він лупить, ми лупимо, ви лупите, вони луплять