Древослів

Словник Української Мови

скопління

[skoplinnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (діал.) Те саме, що скупчення — велика кількість когось або чогось, зібраного в одному місці; нагромадження.

  2. (діал., заст.) Те саме, що скупчення — група людей, натовп.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скопління, р. скоплінь, д. скоплінням, з. скопління, о. скопліннями, м. скопліннях, к. скопління

Більше записів