Значення
-
(істор.) Назва давньоруської грошової одиниці та срібної монети, що переважно карбувалася у Великому Новгороді в XIV–XV століттях і дорівнювала 1/2 гривні або 15 денгам.
-
(істор.) Назва одиниці обліку грошей (як правило, 60 штук) у Великому князівстві Литовському та на українських землях у складі Речі Посполитої (наприклад, 60 грошів, 15 копійок).
-
(заст.) Велика кількість, купа, нагромадження чогось (переважно грошей); скарб.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скоп, р. скопа, д. скопові, з. скопа, о. скопом, м. скопі, к. скоп
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘скоп’ позначає хижого птаха, зокрема скопу (Pandion haliaetus), а також інших яструбових. Воно походить від праслов’янської основи *skop-/*skob-, яка, ймовірно, є варіантом основи *kob-, від якої походить слово ‘кібець’ (вид сокола). Ця основа споріднена з албанським словом ‘shkabe’ (орел, коршун). Таким чином, ‘скоп’ має давнє індоєвропейське коріння, пов’язане з назвами хижих птахів.