сконтрація

[skontrɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. У філософії та логіці — логічна операція або форма мислення, що поєднує, узагальнює та синтезує різні поняття, судження чи тези в єдину, вищу за змістом систему або концепцію; протилежне до аналізу (розчленування).

  2. У хімії та алхімії — процес змішування, сполучення чи синтезу різних речовин або елементів.

  3. Застаріле — з’єднання, поєднання, сполука чогось різнорідного в єдине ціле.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сконтрація, р. сконтрації, д. сконтрації, з. сконтрацію, о. сконтрацією, м. сконтрації, к. сконтраціє

Більше записів