Значення
-
Викликати у когось почуття ніяковості, збентеження, збити з пантелику своїми словами чи вчинками.
-
(розм.) Примусити когось помилитися, заплутати, зробити невдалу дію.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я сконфужу, ти сконфузиш, він сконфузить, ми сконфузимо, ви сконфузите, вони сконфузять