сконфіскування

[skonfiskuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Процес примусового відчуження майна державою у власника за рішенням суду або інших уповноважених органів, зазвичай як санкція за правопорушення або у зв’язку з необхідністю.

  2. Результат цього процесу — фактичне вилучення, арешт або передача до державної скарбниці конкретного майна, коштів чи цінностей.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сконфіскування, р. сконфіскування, д. сконфіскуванню, з. сконфіскування, о. сконфіскуванням, м. сконфіскуванні, к. сконфіскування

Більше записів