скарбниця

[skɑrbnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Установа, що займається зберіганням, обліком та розподілом державних коштів; державна каса, казначейство.

  2. Місце зберігання цінностей, грошей, скарбів; сховок, сховище.

  3. Переносно: джерело, багатий запас чогось цінного (знань, талантів, творів мистецтва тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скарбниця, р. скарбниці, д. скарбниці, з. скарбницю, о. скарбницею, м. скарбниці, к. скарбнице

Приклади з художньої літератури

  • Від сонця свят і непогоди буднів,
    Щоб не змінилися безцінні фарби,
    В твою скарбницю я складаю скарби,
    Які дає мені моє полуднє.
    — Олена Теліга
  • Скарбницю ту ти залишив безжурно,
    А я сховала у глибокий спокій,
    Де інших пристрастей рвучкі потоки
    Її не змиють у годину бурну.
    — Олена Теліга

Більше записів