сконання

1. (у філософії, особливо в контексті творчості Г. Сковороди) Досягнення найвищої, ідеальної мети буття; завершення духовного шляху, що веде до істини, добра та вічного блаженства; самовдосконалення.

2. (застаріле або високе) Смерть, кончина, перехід у небуття.

3. (рідковживане) Завершення, кінець чогось, настання певного стану.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |