Значення
-
(у філософії, особливо в контексті творчості Г. Сковороди) Досягнення найвищої, ідеальної мети буття; завершення духовного шляху, що веде до істини, добра та вічного блаженства; самовдосконалення.
-
(застаріле або високе) Смерть, кончина, перехід у небуття.
-
(рідковживане) Завершення, кінець чогось, настання певного стану.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сконання, р. сконання, д. сконанню, з. сконання, о. сконанням, м. сконанні, к. сконання