сколихнутий

[skolɪxnutɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Який зазнав коливання, похитування; той, що був зрушений з місця або виведений із стану спокою (про предмети, явища).

  2. Перен. Уражений, зворушений, схвильований до глибини душі (про психічний, емоційний стан людини).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сколихнутий, р. сколихнутого, д. сколихнутому, з. сколихнутого, о. сколихнутим, м. сколихнутім

Більше записів