скоком

Тлумачення із “Словника української мови”* СК О КОМ , присл. Підстрибуючи , роблячи стрибки ; швидким бігом . Погонич знав норови свого батюшки і пустив коні скоком (Н.- Лев ., IV, 1956, 111); Павло Гречаний .. скоком вибіг на середину двору (Тют., Вир , 1964, 115). Ск о ком чи б о ком ; То ск о ком , то б о ком ; То б о ком , то ск о ком – по-різному ; різними способами . За останні роки якось скоком чи боком до нашої творчості знову почала притулятись безконфліктність чи дрібноконфліктність ( Літ . Укр., 24.XI 1970, 2); – Як поживаєш ? – А так собі – то боком , то скоком (Укр.. присл.., 1963, 18). Тлумачення із “Словника української мови”* СКІК 1 , ск о ку, ч. 1. Те саме , що стриб о к 1, 4. Скакав [ Василько ] на лівій нозі .., а за кожним скоком викрикував : « Гоп !, гоп ! гоп !» ( Март ., Тв., 1954, 247); З густої конюшини , потопаючи в ній по вушка , полохливо вистрибував високими скоками заєць ( Коб ., III, 1956, 469); Одним зручним скоком Соломія опинилась на березі ( Коцюб ., І, 1955, 337); Ведмідь скакав , і снігова пустеля від скоків тих стогнала і гула (Др.- Хмара , Вибр., 1969, 75); Щось проговорив [ легінь ] до Марусі і в два скоки щез між смереками (Хотк., II, 1966, 53). @ На гороб’ я чий ( гороб и ний ) скік – те саме , що На з а ячий скік ( див . з а ячий ) . Зсунулася [ скеля ] на гороб’ячий скік (Сміл., Сад , 1952, 23); Знали [ козаки ], що саме на Спиридона сонце підвищується на горобиний скік , повертає на літо (Панч, Гомон. Україна , 1954, 223); На з а ячий скік див . з а ячий . 2. Швидкий рух стрибками . Звір з повного скоку звалився на бік , закосив ногами , запінився ( Загреб ., Диво , 1968, 504). 3. перен., заст. Стрибок (у 2 знач.). Почала Целя розуміти .. часті і наглі зміни в її гуморі , незрозумілу дражливість , безпричинові [ безпричинні ] скоки від сміху до сліз (Фр., II, 1950, 318); Дивними зворотами простих фраз , неясними скоками примітивної фантазії розкривала [ стара жінка ].. весь біль гірського життя і всю радість його (Хотк., II, 1966, 17). 4. Танець з підскоками . Всюди скоки та музики (Сл. Гр.); Дід Андрій узяв бандуру , заграв до скоку ( Кач ., Вибр., 1953, 105); // Певний ритмічний рух у танці . Зробила [ Христина ] кілька скоків козачки легенько , плавко й граціозно (Н.- Лев ., VI, 1966, 9). 5. звичайно мн., діал. Пороги . А Черемуш [Черемош] дикий , як біс !.. А Черемуш, братя [ браття ], по скоках Розбиту дарабу поніс (Федьк., І, 1960, 439); Досвідчений керманич .. зна.. всі скоки у воді , о які розбитися може дараба (Сл. Гр.). СКІК 2 . Уживається як присудок за знач. ск і кн у ти . Крик почув Рябко і вмить Рятувати курку мчить . Лис злякався – скік з драбини ( Стельмах , V, 1963, 375); Коли – зирк ! – вискочила ласочка з земляної нори з відерцем в руках , та скік у кружало верб , до копанки ! ( Мирний , І, 1949, 179); Наша кішка – в ліжко скік ! До Мариночки під бік ( Забіла , Веселим малюкам , 1959, 18); Діти віточки побрали , Ведмедика ганяти стали . Ведмедик хитрий скік та скік , Туди-сюди і, сміючись , утік (Гл., Вибр., 1951, 152); Твардовський сумує . Скік в стремена , давай драла … (Г.-Арт., Байки .., 1958, 72).